не для слабонервных....Жінка народжує і лишає дітей в сараї27-річна Вікторія Чепела із села Анисів неподалік Чернігова 21 листопада вдома народила третю дитину. Поклала її в поліетиленовий пакет і залишила в сараї. Зверху прикрила лахміттям. Жінка стверджує, що немовля померло після народження.
— Труп дитини знайшли 17 лютого, — розповідає начальник чернігівського райвідділу міліції Сергій Бондар. — Зараз триває операція ”Візит”. Дільничні обходять будинки, знайомляться з людьми. Інспектор Юрій Тимченко пішов по хатах. Йому люди й розповіли, що бачили жінку вагітною, а зараз — ні живота, ні маляти. Півтора роки тому ця жінка народила і закопала сина в садку біля хати, під парканом.
Село гуло, коли 10 жовтня позаторік знайшли труп дитини. Хлопчик лежав у пакеті, схопившись обома руками за голову. Зріст 53 см, вага 3 кг 350 г. Тільце вже почало розкладатися. Експерт не зміг установити причину смерті. Тому матір не притягли до кримінальної відповідальності.
— Цього разу сусіди сказали, що Віта вже без живота, — розказує Анисівський сільський голова 51-річна Ганна Лобода. — Я попросила нашу сімейну лікарку подзвонити в пологові будинки. Чепела офіційно не народжувала. Я подумала: знов закопала. Викликали Віту в сільраду, запросили дільничного. Вона призналася, що народила вдома. Розказала й показала, де поклала дитя. Матері сказала, що зробила аборт.
Якщо експертиза встановить, що знайдена 17 лютого дитина народилася живою, жінку звинуватять в умисному вбивстві. Можуть ув’язнити на строк до п’яти років.
Вікторія сама виховує 6-річну доньку Маргариту. Живе в хаті, що залишилася від бабусі. У вихідний приблизно о 10.00 доводиться довго стукати у вікно. Ніхто не відчиняє. Згодом на порозі з’являється миловидна білявка. Обличчя заспане.
— Ночами спати не можу, голова болить, — скаржиться Вікторія Чепела. — Донька хворіє, я перепутала день і ноч, — запрошує в будинок.
У дальній кімнаті на розстеленому ліжку дівчинка дивиться мультики, зрідка кашляє. Вікторія розповідає про своє життя. Плаче. Уперше була з чоловіком у 16 років. У 11 класі зробила аборт. Вивчилася в Чернігівському ПТУ N18 на маляра-штукатура, пішла працювати. Зустріла хлопця, покохала, завагітніла.
— А він кинув мене на п’ятому місяці беременності, — каже Вікторія. — Я і не знала, що він паралєльно стречавсь з другою. Мої батьки ходили до його батьків, намагалися говорити. Але хлопець сказав, що дитина не його. А він із той другою живе нормально. Іноді як загуляє, то жінка звонить. Лається, що він зі мною тягається. А воно мені нада?
Вікторія в 21 рік народила доньку. Жила з бабусею. Три роки тому старенька злягла.
— За нєскалько днів до смерті бабуся мені каже: ”Як не будеш жити із тим хлопцем, від якого народила першу дитинку, дітей у тебе не буде, чи будуть вони рождацця мертвими”, — переказує слова небіжчиці Чепела.
Жінка ходила в церкву, ставила свічки, щоб слова бабусі не справдилися. Шукала ворожок, але ніхто нічим не міг їй зарадити.
— Наконєц у Дніпровському знайшла бабку, стару, як революція, — продовжує жінка. — Вона мені сказала, що треба на могилі померлої бабушки закопати нехрещену дитину. ”Ти не бойся, вони довго жить не будуть”, — сказала ворожка.
Із батьком другої дитини Вікторія познайомилася в Чернігові.
— Сексом займалися два-три рази на тиждень, без презервативів. Коли він дізнався, що вагітна, зник, — плаче Вікторія. — Я пішла на аборт. У лікарні відмовили: четвертий місяць, пізно. Подруга порадила попити гормональні пігулки. Пила ті пігулки, тягала важке, спринцювалася марганцівкою — нічого не допомогло. Плід ріс. На облік я не ставала. 24 вересня 2007 року прокинулася від того, що наче захотілося в туалет. І тут випала дитина на підлогу, хлопчик. Я подумала — вбилося. Поклала дитя в один пакет, у другий і наступного дня закопала його в садку.
Невдовзі Вікторія почала зустрічатися з іншим чоловіком. Захотіла від нього дитину, він наче був не проти. Завагітніла. Чоловік запив. Пологи почалися вночі 21 листопада торік.
— Другі та треті роди проходили не так, як перві, — розповідає Вікторія. — Пока надумалася викликати ”скору” — води уже аташли. Народився хлопчик. Він ворушив ручками і ніжками. Потім посинів. Я злякалася, оціпеніла. Сиділа на ліжку. Коли захолов, загорнула в підодіяльник, потім у закривавлений килимок, поклала в пакет і винесла в сарай. Поприбирала кров, щоб донька не злякалася.
Жінка каже, що мертве дитя лежало в сараї, бо хотіла його поховати на могилі бабусі.
— Тільки про це в документах не напишеш, — говорить Вікторія. — Слідчий вважає, що я вбивала живих дітей. Хоче мене засадити або в дурку направить. А що я дура народжувати, шоб потом у землю закопувать? Я дуже хочу дітей.
Жінка каже, що зараз на третьому місяці вагітності. Проходить обстеження в лікарів. Чоловік, з яким у неї були стосунки, одружений і нічого не знає.
Вікторії сниться покійна бабуся із двома немовлятами на руках.
Валентина ОСТЕРСЬКА, Геннадій ГНИП